8 травня 2026 року було офіційно припинено діяльність громадської ініціативи, спрямованої на заклик до Національного банку Швейцарії включити Bitcoin до складу валютних резервів. За 18 місяців збору підписів організаторам вдалося зібрати лише близько 50 000 підписів — удвічі менше за 100 000, необхідних за швейцарським законодавством для проведення референдуму. Таким чином, очікуваний "референдум щодо Bitcoin-резерву" завершився. Однак ця невдача не є унікальною для Швейцарії — від Європи до Азії центральні банки демонструють надзвичайно схожу позицію щодо резервування Bitcoin. Чи стикається Bitcoin із нездоланними інституційними бар’єрами, чи існує фундаментальний розрив між суверенними рішеннями та очікуваннями ринку?
Чому Національний банк Швейцарії категорично відмовляється від Bitcoin як резервного активу?
Національний банк Швейцарії послідовно дотримувався своєї відмови протягом усього процесу. У квітні 2025 року президент SNB Мартін Шлегель прямо заявив, що "волатильність Bitcoin надто висока", тож цей актив несумісний із політикою резервів країни. За критеріями SNB, резервний актив повинен відповідати трьом вимогам: стабільність вартості, висока ліквідність і здатність забезпечувати гнучке розширення або скорочення балансу за потреби. Після зниження ціни Bitcoin на 6,4% у 2025 році та ще на 7,5% у 2026 році два роки поспіль негативної динаміки лише підтвердили оцінку центрального банку.
Відмова SNB стосується не лише одного активу — це категоричне заперечення всього класу криптоактивів. Банк чітко зазначив, що жодна криптовалюта не відповідає вимогам до валютних резервів. Така інституційна позиція значно глибша, ніж ринкова стратегія "wait-and-see" ("очікування і спостереження").
Які структурні бар’єри постали перед громадською ініціативою щодо Bitcoin-резерву?
Швейцарська ініціатива мала унікальний характер. Пропозиція передбачала внесення змін до конституції, які зобов’язували б центральний банк виділяти частку резервів у Bitcoin поряд із золотом і іноземною валютою. Саме завдяки винятковій системі прямої демократії у Швейцарії ця ідея привернула увагу ринку — теоретично громадяни можуть обійти рішення центрального банку через конституційні поправки.
Однак за 18 місяців вдалося зібрати лише половину необхідних підписів. Засновник ініціативи Ів Беннаїм визнав: "Шанси були низькими від самого початку". Ефективність різних підходів тут очевидна: Сальвадор купував Bitcoin безпосередньо за рішенням президента, уряд США пасивно володіє понад 200 000 Bitcoin через конфіскацію у кримінальних справах, а спроба Швейцарії змусити центральний банк діяти через конституцію зіткнулася з потужною інституційною інерцією.
Чому центральні банки світу так одностайні у ставленні до Bitcoin-резервів?
Аналіз позицій провідних центральних банків і монетарних органів світу демонструє надзвичайну однорідність. Європейський центральний банк наполягає, що резервні активи повинні бути "надзвичайно ліквідними та безпечними". У грудні 2025 року центральний банк Китаю визначив чотири основні перешкоди для включення Bitcoin до резервів: висока волатильність, недостатня ліквідність, ризики інформаційної безпеки та зберігання, а також незрілість регуляторного середовища. Федеральна резервна система США досі не бере участі в жодній стратегії формування Bitcoin-резерву.
Така міжрегіональна послідовність свідчить, що ставлення центральних банків до Bitcoin не є політичним, а випливає з базової функції резервів — забезпечення економічної та фінансової стабільності у кризових ситуаціях. Хоча Bitcoin має найвищу ліквідність серед криптоактивів, він усе ще значно поступається традиційним резервним інструментам (особливо державним облігаціям США) за масштабами.
Які обмеження мають суверенні фонди добробуту при розподілі Bitcoin?
Суверенні фонди добробуту відрізняються від резервів центральних банків, але стикаються з подібними ключовими обмеженнями при розгляді Bitcoin для портфеля. Дослідження за 2015–2024 роки показало, що екстремальна волатильність Bitcoin робить його непридатним як стратегічний актив на рівні суверенних інвестицій.
Це не означає, що суверенний капітал повністю ігнорує Bitcoin. Згідно зі звітами, деякі фонди продовжували купувати Bitcoin при падінні ціни нижче $120 000, $100 000 і навіть $80 000, обираючи стратегію "gradual accumulation" ("поступового накопичення"). Ця, на перший погляд, суперечлива поведінка має ключову логіку: суверенні структури віддають перевагу непрямому впливу на Bitcoin через регульовані ETF-продукти, а не прямому включенню в офіційні резерви.
Станом на 11 травня 2026 року котирування Bitcoin на Gate становило близько $79 600. Порівняно з історичним максимумом жовтня 2025 року близько $126 000, просідання перевищує 36%. Для інституцій, які орієнтуються на довгострокову стратегію розподілу, такі цінові корекції можуть стати точкою входу. Для менеджерів резервів центральних банків, які відповідають за збереження вартості, така волатильність є неприйнятним рівнем ризику.
Чим підхід США до стратегічних Bitcoin-резервів принципово відрізняється від швейцарського?
Попри провал швейцарської ініціативи, у США обговорення стратегічних Bitcoin-резервів набирає обертів. У березні 2025 року виконавчий указ №14233 заклав основи формування стратегічних Bitcoin-резервів. У квітні 2026 року крипторадник Білого дому Патрік Вітт анонсував, що "найближчими тижнями" буде оприлюднено "значне оновлення" щодо прогресу резерву.
Головна відмінність підходів США і Швейцарії полягає у джерелі активу та способі його набуття. Поточний обсяг Bitcoin, яким володіє уряд США (приблизно 328 372 BTC), надійшов виключно з кримінальних конфіскацій, а не через купівлю на відкритому ринку. Це означає, що формування резерву не потребує бюджетних витрат і не перевіряє толерантність центрального банку до волатильності. Натомість швейцарська пропозиція передбачала обов’язкові закупівлі центральним банком — що принципово відрізняється за юридичним змістом і політичною здійсненністю.
Крім того, законопроєкти на кшталт BITCOIN Act ставлять за мету придбати 1 мільйон Bitcoin протягом п’яти років за стратегією "budget-neutral" ("бюджетної нейтральності") — тобто шляхом перерозподілу наявних резервів золота чи іноземної валюти без збільшення фіскального навантаження. Однак виконавчі укази не мають постійної юридичної сили — наступна адміністрація може їх скасувати будь-коли. Лише законодавство може закріпити довгострокову національну резервну політику.
Яка глибша логіка обережності центральних банків Китаю та Європи щодо Bitcoin?
Колективна відмова центральних банків Китаю та Європи від включення Bitcoin до резервів випливає з фундаментальної логіки управління резервами. Головна місія резервів центрального банку — не отримання прибутку, а забезпечення платоспроможності та можливості інтервенцій у періоди фінансових криз, геополітичних конфліктів чи екстремальних ринкових ситуацій. Bitcoin як децентралізований актив без суверенного кредиту має теоретичну цінність для диверсифікації, але його цілодобова торгівля і обмежена глибина ліквідності на практиці лише ускладнюють операційну діяльність у кризових умовах.
Вирішальне значення має принцип "збереження капіталу понад усе". Будь-який актив у складі резервів повинен мати вкрай низьку ймовірність втрати вартості. Просідання Bitcoin від піку жовтня 2025 року до травня 2026 року становить близько 37%. Якщо суверенна установа відкрила позицію поблизу максимуму, вона може отримати десятки мільярдів нереалізованих збитків. Така волатильність, навіть за умови ребалансування в довгостроковій стратегії, залишається серйозним політичним та інституційним бар’єром для центральних банків, які проходять щорічний фіскальний аудит.
Висновок
Провал швейцарської ініціативи щодо Bitcoin-резерву показує глибокий конфлікт між громадськими пропозиціями та логікою суверенного розподілу активів. Прихильники бачать у цьому шлях до дедоларизації, диверсифікації та інновацій, а центральні банки зосереджені на управлінні волатильністю, облікових стандартах, безпеці зберігання та правових рамках. Ці позиції не є цілковито протилежними, але їхній перетин вимагає часу й інституційної еволюції.
Чи стануть суверенні Bitcoin-резерви реальністю, залежить не від сили ентузіазму, а від прогресу Bitcoin у чотирьох аспектах: стабільність ціни, глибина ліквідності, визначеність регулювання та безпека зберігання. Капітальні ринки вже включили Bitcoin до стратегічних портфелів, а суверенні інституції поки що перебувають у фазі спостереження та тестування. Справжній переломний момент настане тоді, коли буде створено незворотну інституційну рамку — а не просто досягнуто нового цінового максимуму.
Поширені запитання (FAQ)
Питання: Чи означає провал швейцарської ініціативи щодо Bitcoin-резерву, що країна ніколи не прийме Bitcoin?
Відповідь: Не обов’язково. Засновник ініціативи Ів Беннаїм заявив, що подібні пропозиції можуть бути висунуті знову в майбутньому. Однак, як найбільш репрезентативна спроба розвиненої країни включити Bitcoin до резервів, ця невдача суттєво знижує ймовірність інституційного прогресу у короткостроковій перспективі.
Питання: Чи підходять суверенні фонди добробуту для розміщення Bitcoin?
Відповідь: З точки зору співвідношення ризику й доходності, Bitcoin може виконувати роль некореневого стратегічного активу для суверенних фондів, допомагаючи захиститися від знецінення валюти. Однак це вимагає суворого механізму ребалансування, з часткою від 0,5% до 2% від загальних активів. Для резервів центральних банків, головна функція яких — збереження вартості, Bitcoin поки що не підходить для офіційного включення.
Питання: Якщо центральні банки світу колективно відмовляють Bitcoin, чи вплине це на його довгострокову цінність?
Відповідь: Резерви центральних банків не є головним чинником формування ціни Bitcoin. Станом на травень 2026 року основний попит на Bitcoin забезпечують спотові ETF, інституційні портфелі та власники на блокчейні — а не суверенні закупівлі. Відмова центральних банків впливає більше на наратив "національного прийняття", ніж на загальну логіку Bitcoin як активу.
